Навігаційний рядок: Головна сторінка > Події > Служіння. Новини > Ухвала Собору Української Православної Церкви від 8 липня 2011 року

Ухвала Собору Української Православної Церкви від 8 липня 2011 року

14 07 2011

Собор Української Православної ЦерквиЮвілейний Собор Української Православної Церкви, що відбувся з волі Божої у Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі 8 липня 2011 року, заслухавши доповідь Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та підбиваючи підсумки діяльності Української Православної Церкви за період від останнього Собору УПЦ, що відбувся 26 червня 1992 року, ухвалив:

1. Піднести подяку Богові за Його милість до нашої Святої Церкви, яка після десятиліть атеїстичних гонінь ХХ століття відродила своє повноцінне життя та канонічний устрій, молитвами святого апостола Андрія Первозванного, святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, святих рівноапостольних великого князя Володимира і великої княгині Ольги, святого благовірного великого князя Ярослава Мудрого, святителів Київських Михаїла, Іларіона, Петра, Олексія, Петра, Філарета, священномучеників Макарія, Володимира і Костянтина та всіх новомучеників і сповідників, преподобних і богоносних отців наших Антонія і Феодосія Печерських, Іова і Амфілохія Почаївських, Іоанна Святогірського, Олексія Карпаторуського, Лаврентія Чернігівського, Кукші Одеського і всіх святих.

2. Від Повноти Української Православної Церкви подякувати Предстоятелю УПЦ Блаженнішому Митрополитові Київському і всієї України Володимиру, мудрим керівництвом та молитвами якого спасенний корабель нашої Церкви долає буремне море сьогодення. Засвідчити наш послух Матері-Церкві, Її Предстоятелю та просити Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира й надалі бути гарантом нашої єдності в союзі миру (Єф. 4: 3).

3. Ще раз засвідчити нашу молитовну та канонічну єдність з Руською Православною Церквою, через яку Українська Православна Церква з’єднана з усіма Помісними Православними Церквами.

4. Піднести подяку Богові, дивному у святих Своїх, за те, що явив нам 260 нових Своїх угодників, яких прославила Українська Православна Церква за останні 19 років. Закликати духовенство і вірних нашої Святої Церкви до наслідування прикладу новопрославлених святих, зведення на їхню честь храмів та монастирів, а також поширення їх шанування.

5. Затвердити всі дії та рішення Священного Синоду та Соборів єпископів Української Православної Церкви, що відбулися у період між Соборами Української Православної Церкви — від 26 червня 1992 року до 8 липня 2011 року.

6. Керуючись пунктом 18 розділу VІІІ «Статуту Руської Православної Церкви» та пунктом 7 розділу ІІ «Статуту про управління Української Православної Церкви», Собор Української Православної Церкви ухвалює «Статут про управління Української Православної Церкви» в редакції, ухваленій Собором єпископів Української Православної Церкви 21 грудня 2007 року. «Статут про управління Української Православної Церкви» набуває чинності з моменту ухвалення.

7. Від Повноти Української Православної Церкви схвалити діяльність Синодальних установ, єпархіальних архієреїв, духовенства, чернецтва та вірних Української Православної Церкви, спрямовану на відродження храмів і монастирів, розвиток місіонерської, просвітницької, виховної та освітньої роботи, соціальне служіння ближньому та доброчинність. Закликати всіх вірних нашої Святої Церкви й надалі зростати від сили в силу, щоб ті, хто бачать наші добрі справи, прославляли Отця нашого Небесного (Мф. 5: 16).

8. Від Повноти Української Православної Церкви подякувати державній владі України за добрі справи й наміри, за повернення храмів і монастирів та допомогу в їх відродженні. Також висловити сподівання, що трагічні для нашої Церкви події буремних 90-х років ХХ століття назавжди минули, що влада і політики не намагатимуться використовувати Церкву задля досягнення тимчасових земних інтересів.

9. У рік 20-ліття Незалежності України піднести подяку Богові за Його милості та випробування, що були явлені нашому народу та нашій державі, й закликати вірних чад Української Православної Церкви посилити свої молитви за мир, спокій і добробут нашого народу, щоб Господь дарував нашій владі та війську мудре правління, щоб провадити нам життя тихе й мирне у всякому благочесті і чистоті (1 Тим. 2: 2).

10. Від Повноти Української Православної Церкви висловити сподівання на подальший конструктивний розвиток церковно-державних відносин на засадах партнерства та взаємної поваги заради служіння народові України і звернутися до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України з проханням у межах своїх повноважень сприяти вирішенню таких питань:

- Внести поправки до Законодавства України, які нададуть можливість Українській Православній Церкві набути статусу юридичної особи та засновувати власні навчальні заклади всіх рівнів.
- Ввести вивчення основ християнської етики, православної культури та Закону Божого у навчальних закладах усіх рівнів від дитячого садка до найпрестижнішого університету й надати Церкві можливість брати участь у підготовці викладачів релігійних, релігієзнавчих, краєзнавчих та етичних дисциплін для державних і приватних навчальних закладів.
- Створити дієву систему захисту суспільної моралі та унеможливити пропаганду розпусти і гріха.
- Підтримати створення і поширення духовно-просвітницьких інформаційних проектів на телебаченні, радіо та інших ЗМІ, метою яких є духовне відродження та виховання дітей і молоді.
- Об’єднати зусилля Держави і Церви, спрямовані на подолання бідності та організації служіння ближнім, зокрема людям похилого віку, сиротам, хворим та людям з особливими потребами.
- Створити систему військового духовенства (капеланства) та сприяти подальшому розвитку духовної опіки пенітенціарної системи та лікарень.
- Ввести мораторій на приватизацію колишнього церковного майна й визначити механізми його повернення для відновлення справедливості, забезпечення життєдіяльності Церкви та організації її соціального та благодійного служіння.
- Розглянути можливість повернення або надання землі монастирям і парафіям для ведення сільськогосподарської діяльності.
- Забезпечити охорону і збереження культурної та духовної спадщини нашого народу, його історичних пам’яток і святинь. Церква не заперечує необхідності існування музеїв-заповідників, галерей, архівів, запасників та книгосховищ, але впевнена, що церковні цінності і пам’ятки, що були силою забрані у віруючих богоборчою владою, мають бути повернуті у власність справжніх господарів — Української Православної Церви та інших релігійних організацій, у яких вони були забрані.

11. Від Повноти Української Православної Церкви закликати братів і сестер, які відійшли від Матері-Церкви й перебувають поза її благодатною огорожею, до покаяння та повернення в дім Отчий. Позиція Української Православної Церкви щодо шляхів подолання розколу є принциповою і залишається незмінною: відновлення єдності українського Православ’я має відбуватися згідно з канонами Православної Церкви, без втручання політичних сил і через повернення тих, хто відійшов, у лоно канонічної Української Православної Церкви.

Біблійна притча говорить, що повернення до дому Отчого не є принизливим чи образливим. Наші обійми відкриті, і серце прагне об’єднатися довкола євхаристичної Чаші, щоб свідчити, що Христос посеред нас.

12. Від Повноти Української Православної Церкви підтримати зусилля Священноначалія, спрямовані на відновлення єдності українського Православ’я. Закликати всіх вірних Української Православної Церкви молитися за повернення до Церкви тих, хто від неї відокремився, за припинення ворожнечі, за примноження любові та відновлення заповіданої Господом єдності.

13. Від Повноти Української Православної Церкви засвідчити, що нинішній канонічний статус Української Православної Церкви як незалежної в управлінні самокерованої Церкви з правами широкої автономії, наданий Томосом Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія ІІ 27 жовтня 1990 року та затверджений Помісним Собором Руської Православної Церкви 28 січня 2009 року, на сьогодні є оптимальним. Статус УПЦ надає їй можливість нести своє спасенне служіння та вдосконалювати внутрішній канонічний устрій. Статус УПЦ є запорукою збереження її внутрішньої єдності та фундаментом для відновлення єдності українського Православ’я.

14. Від Повноти Української Православної Церкви засвідчити важливість і необхідність зведення у Києві Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницького центру Української Православної Церкви. Подякувати всім, хто вніс свою пожертву на будівництво цього собору та всіх інших храмів і монастирів Української Православної Церкви. Нехай Всещедрий Господь дарує вам «замість земного — небесне, замість тимчасового — вічне, замість тлінного — нетлінне» (з Літургії Василія Великого).

Ювілейний Собор Української Православної Церкви засвідчує, що Українська Православна Церква є Церквою Христовою, яка об’єднує віруючих України незалежно від їхньої національності, раси, політичних поглядів або соціального статусу.

Google Buzz Vkontakte Facebook Twitter Мой мир Livejournal SEO Community Ваау! News2.ru Korica SMI2 Google Bookmarks Digg I.ua Закладки Yandex Linkstore Myscoop Ru-marks Webmarks Ruspace Web-zakladka Zakladok.net Reddit delicious Technorati Slashdot Yahoo My Web БобрДобр.ru Memori.ru МоёМесто.ru Mister Wong