Блог

Истинное Православие и его враги в современном мире

Истинное Православие и его враги в современном мире

Широко распространенное, «ходячее» мнение наших дней – это то, что Православие представляет собою всего лишь одну из многих разновидностей христианства наряду с другими, имеющими полное право на существование и даже, в той или иной мере, равноценными.

Но думать так – это или крайняя наивность, основанная на невежестве, или определенно злонамеренное искажение правды.

Успение Пресвятой Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы Марии

Успение Пресвятой Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы Марии

После Вознесения Господа Матерь Божия оставалась на попечении апостола Иоанна Богослова, а в его отсутствие жила в доме его родителей близ горы Елеонской. Для апостолов и всех верующих Она была утешением и назиданием. Беседуя с ними, Матерь Божия поведала о чудесных событиях Благовещения, бессеменного зачатия и нетленного от Нее рождения Христа, Его младенчества и всей земной жизни. Подобно апостолам, Она насаждала и утверждала Христианскую Церковь Своим присутствием, словом и молитвами. Благоговение апостолов к Пресвятой Деве было чрезвычайно. По приятии Святого Духа в знаменательный день Пятидесятницы они пребывали в Иерусалиме около 10 лет, служа спасению иудеев и желая чаще видеть и слышать от Нее Божественные слова. Многие из новопросвещенных верою даже приходили из дальних стран в Иерусалим, чтобы видеть и слышать Пречистую Богородицу.

У що вірують православні християни

У що вірують православні християни

За свідченням апостола і євангеліста Шоанна Богослова: “Бог є любов” (Ін. 4: 8, 16). Пролдовжуючи думку апостола любові, отці Церкви називають і такі властивості Бога, як добро, світло, краса, життя, премудрість і т. п. Бог не тільки має ці властивості, але також є їх джерелом, як про це свідчить апостол Яків: “Усяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів” (Як. 1: 17). Бог захотів, щоб до Його любові, благості, краси був причетний ще хтось. Заради цього Він створив світ і людину в ньому.

Архіпастирський візит у Яготин

26 травня, у Неділю 4-у після Пасхи, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира вікарій Київської Митрополії Архієпископ Яготинський Серафим звершив Божественну літургію у Свято-Пантелеімонівському храмі м. Яготин.

Ковчег с мощами святих угодників Божих відвідав Яготинську лікарню

23 травня з Благословення Високопреосвященнішого Серафима Архієпископа Яготинського ковчег з мощами Святого Великомученика і Цілителя Пантелеімона, Рівноапостольної Марії Магдалини та преподобного Іова Почаївського був доставлений в Районну лікарню м. Яготин. На молебень зібралося багато медпрацівників та пацієнтів.

У Яготин прибувають мощі Святого Великомученика Пантелеймона Цілителя, мощі Святої Рівноапостольної Марії Магдалини та мощі преподобного Іова Почаївського

В Свято – Пантелеймонівський храм прибувають мощі Святого Великомученика Пантелеймона Цілителя, мощі Святої Рівноапостольної Марії Магдалини та мощі […]

У першу річницю Свято-Миколаївського храму с. Лозовий Яр Архієпископ Яготинський Серафим звершив Божественну літургію

21 травня, у день Святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира вікарій Київської Митрополії Архієпископ Яготинський Серафим відправив Божественну літургію в храмі на честь Святителя Миколая с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області.

Преподобний Іов Почаївський

19 травня – день пам’яті преподобного Іова Почаївського (1651).

Преподобний Іов народився у 1551 році в Галичині, на Покутті, що лежить між Карпатами та Дністром, біля міста Коломиї. Батьки його, побожні та христолюбиві люди, Іоан та Агафія на прізвище Желєзо при святому хрещенні дали хлопчикові ім’я Іоан, на честь пророка та Предтечі Господнього Іоана.

Маленький Іоан з дитинства увібрав у себе дух батьківської побожності, щирості й любові до Бога та Православної Церкви. Приклади великих християнських подвижників, насамперед тезоіменитого йому Предтечі Господнього Іоана, пізніше твори преподобного Іоана Лєствичника, житія преподобних Сави Освященого та Іоана Дамаскіна були азбукою християнського благочестя для майбутнього Преподобного. “Малий літами, але досконалий розумом”, як пише його біограф Досифей, хлопчик вже тоді відрізнявся від звичайних дітей своїми високими духовними прагненнями. Ніколи слово й діло, знання та вчинки не йшли в нього всупереч, але завжди була між ними повна відповідність. Все подальше життя Преподобний ніколи не прагнув до слідування таким аскетичним подвигам і чеснотам древніх подвижників і святих людей, до яких не почував себе спроможним, а завжди вибирав для наслідування тільки те, що найбільше відповідало його духовному зростанню і потребам душі. Тож і не дивно, що в душі, яка прагнула до самітництва та пустельного подвижницького життя, любов до Бога взяла верх над сильною любов’ю до батьків, і Іоанн вирішив залишити їх, щоб стати монахом – воїном Христовим.